— Та я не жадібний, просто економний! — знайомо звучить, так? А от у психології все не так просто. Хоч би як ми це не називали — «беру на чорний день», «не хочу бути дурником», «просто люблю речі» — іноді за цим ховається та сама жадібність, і вона, між іншим, може тихо псути стосунки, самооцінку та навіть здоров’я. Не жартую.
Ця стаття — не для того, щоб когось засудити. Ми тут не в суді. Але якщо ви готові трошки зазирнути всередину себе, то буде цікаво. Обіцяю без нудної науки й з історіями з життя. І звичайно — тест на жадібність, який допоможе чесно (наскільки вийде) дізнатись, де ви на цій шкалі.
Що дасть вам ця стаття:
- Дізнаєтесь нове про себе
- Зрозумієте, як працює тема жадібності
- Отримаєте поради, як бути щедрішим (або навпаки — тримати баланс)
- Пройдете тест на жадібність, який я створив на основі психологічних моделей
Тест на жадібність
Відповідайте чесно на питання, щоб дізнатися, наскільки жадібною є ваша натура.
Про що цей тест: і до чого тут зламаний тостер
Ну, коротко — тест покаже, наскільки у вас розвинена схильність до жадібності. Але давайте без пафосу. Це не ярлик, типу “жмот ти чи ні”. Це про гнучкість у поведінці: чи легко вам віддавати, ділитись, допомагати, чи навпаки — щось всередині стискається, коли треба комусь дати навіть шматочок піци.
Колись мій знайомий Саша (38 років, айтішник, здається, з тих, що вдягають одну й ту саму толстовку роками) ламався цілий тиждень, щоб купити новий тостер своїй мамі. А старий уже стріляв іскорками. І він чесно зізнався: “Ну блін, я ж не скупий, просто ціни якісь космічні!” А потім… купив собі нову клаву за $180. Висновки зробіть самі.
До речі, згідно з дослідженням “Greed and its Consequences” (Seuntjens et al., 2015), жадібність не просто бажання мати більше — це внутрішня напруга, тривога, яка штовхає нас “накопичувати” навіть без реальної потреби.
Що робити з результатами?
От ви проходите тест і бачите, що у вас, умовно кажучи, “середній рівень жадібності”. І що? Ну по-перше — ви не роботи. Людина — це мікс усього: трохи щедрості, трохи запасливості, трохи страху, що завтра все зникне.
Якщо результат показав високий рівень жадібності:
- Заспокойтесь, ви не монстр. Просто у вас є потреба в контролі. І це нормально. Але можна вчитись поступово розслабляти хватку — не треба все віддавати, але хоча б ділитись, коли це не критично.
- Почніть з дрібниць: пригостіть колегу кавою, зробіть донат у волонтерський фонд на 50 грн, дайте дитині останній шматок торта (хоча… тут важко).
- Подумайте: чи пов’язана моя жадібність зі страхом бідності? А може, мене так виховували? Розплутайте цей клубок.
Якщо низький рівень жадібності:
Гей, це круто! Але… дивіться, щоб вас не використали. Щедрість — це класно, але щедрість до себе — ще важливіша.
Слідкуйте, щоб ваші “я ж не жадібний” не ставали “я завжди останній в черзі за добром”.
Кілька “побутових дзвіночків”, які натякають на жадібність:
- Вам шкода ділитися навіть безплатною інформацією
- Завжди шукаєте “вигоду” у стосунках
- Не даєте другому останнє слово… навіть у сварках
- Зберігаєте речі “на всяк випадок”, які ніколи не знадобляться
- Сердитесь, коли хтось бере щось “ваше” — навіть якщо це мило в спільній ванній
Маленька історія: про шампунь і сором
Була в мене клієнтка Іра, років 30. Каже: “Я не жадібна. Просто не люблю, коли користуються моїми речами.” Я ще подумав: “О, цікаво.” А потім вона згадала ситуацію — чоловік випадково взяв її шампунь. Ірка рознервувалась. Не через шампунь, а через “вторгнення в особистий простір”. Але якщо чесно — це була жадібність, замаскована під контроль. Ми розбирались з цим кілька сесій, бо виявилось, що в дитинстві її мама ховала від неї цукерки…
Підсумок: не все, що блищить — золото. І не кожна ощадливість — чеснота
Жадібність — не про гроші. Це про внутрішню напругу, коли ти не можеш просто віддати. Бо боїшся втратити. І ця штука гальмує щастя.
А якщо пройти тест на жадібність, то можна побачити свою “темну сторону” (але таку… симпатичну, якщо з нею працювати).
“Щедрість — це не тоді, коли ти віддаєш зайве. Це коли ділишся цінним”, — казав колись мій викладач у універі. Я тоді подумав: “Ну нафіг”. А потім зрозумів, що він мав рацію.
Автор: S. Quill
Експертність у кожному слові.
Психолог, який теж іноді ховає останній шматок піци. Але працює над собою
І якщо хоч трохи сподобалось — надішли комусь, хто “ніколи не пригощає” (жарт, але не зовсім).
Дивіться також:
Тест на холоднокровність: наскільки у вас сталеві нерви?
Тест на стриманість — наскільки ви вмієте тримати себе в руках?
Тест на маніпулятора — як дізнатись, хто в домі “директор”?
