Якось, переглядаючи старі метричні книги одного з архівів, я натрапив на запис, зроблений олівцем: «Лесана, дочка Гаврила». Не Олена, не Олександра — саме Лесана. Ця маленька деталь запам’яталась. Бо саме тут, мабуть, і ховається початок довгої мовної подорожі, в кінці якої — звичне нам ім’я Олеся. Ім’я просте у вимові, але насправді — з кількома […]
Якщо ви тримаєте в руках свідоцтво про народження дитини і роздумуєте над іменем — або просто хочете дізнатися, що ховається за словом, яким вас кликали все життя, — то ця стаття для вас. Олена. Звичне, майже домашнє ім’я. Але за його буденністю стоїть дві з половиною тисячі років історії, давньогрецька мова і образ світла, який
Знаєте, є такий момент перед днем народження, коли стоїш у магазині і буквально не розумієш, що відбувається. Дивишся на полиці — і все здається або надто дитячим, або надто дорогим, або просто безглуздим. Особливо це відчувається, коли треба щось купити підлітку. Не маленькій дитині, якій підходить будь-яка яскрава іграшка. І не дорослому, якому можна подарувати
Є така звичка — казати «нормально» у відповідь на «як ти?». Навіть тоді, коли не дуже нормально. Ми так влаштовані: тримаємось, функціонуємо, відповідаємо на повідомлення. І лише десь на третьому тижні поганого сну або після того, як зірвалися на близьку людину через дрібницю — починаємо підозрювати, що щось іде не так. Цей тест — не
Тест на психіку: наскільки ти стійкий до емоційних викликів? Читати далі »
Є імена, що звучать просто як звичне поєднання звуків. А є такі, за якими — тисячолітня історія, мандрівка мовами, царські двори та мистецькі майстерні. Олександра належить до других. Щоразу, коли я занурювався в матеріали з ономастики — науки про власні назви — мене дивувало, наскільки одне слово може нести стільки смислових шарів. Тож розкладімо все
