Чоловічі імена

Імена — це не просто звуки. За кожним стоїть ланцюжок культур, мов, людей і подій. Мартін — один із тих випадків, де цей ланцюжок веде аж до давньоримського пантеону, проходить крізь середньовічні монастирі Галії, потрапляє у XVI сторіччя з Лютером і врешті-решт знаходить своє місце в сучасних матрикулах від Мадрида до Львова. Я захопився цим […]

Є імена, які просто красиво звучать. А є такі, за якими — ціла траєкторія. Марсель якраз із других. Я вперше зіткнувся з цим іменем не в словнику, а в контексті: хтось у розмові згадав, що його дідуся так звали, і додав — «типово французьке». Але насправді все набагато цікавіше. Ім’я значно старіше за Францію. Якщо

Кілька місяців тому знайомий попросив мене допомогти розібратися в одному питанні. Вони з дружиною чекали сина і всерйоз розглядали ім’я Марс. «Але що воно взагалі означає?» — запитав він. «Не в сенсі планети чи бога. А по-справжньому — звідки воно?» Я тоді не дав йому швидкої відповіді. Бо швидкої відповіді тут просто немає. Зате є

Колись, переглядаючи статистику реєстру новонароджених, я натрапив на цікавий факт: ім’я Марк посіло друге місце серед найпопулярніших імен для хлопчиків в Україні. Поруч із «вічним» Олександром — і це дещо несподівано. Бо ще десять років тому Марк у нас звучав рідко, майже по-іноземному. Звідки воно взялося? Що насправді означає? І чому воно раптом стало таким

Мені завжди здавалося, що за коротким, карбованим іменем криється куди більше, ніж просто звук. Марат — не виняток. Три склади, і одразу відчуваєш щось стародавнє і водночас революційне. Де ж насправді народилося це ім’я? Відповідь на це питання я шукав у лінгвістичних словниках, ономастичних довідниках та Вікіпедії кількома мовами. І знайшов — не одну, а