Знаєте, є такий момент перед днем народження, коли стоїш у магазині і буквально не розумієш, що відбувається. Дивишся на полиці — і все здається або надто дитячим, або надто дорогим, або просто безглуздим. Особливо це відчувається, коли треба щось купити підлітку. Не маленькій дитині, якій підходить будь-яка яскрава іграшка. І не дорослому, якому можна подарувати […]
Є така звичка — казати «нормально» у відповідь на «як ти?». Навіть тоді, коли не дуже нормально. Ми так влаштовані: тримаємось, функціонуємо, відповідаємо на повідомлення. І лише десь на третьому тижні поганого сну або після того, як зірвалися на близьку людину через дрібницю — починаємо підозрювати, що щось іде не так. Цей тест — не
Тест на психіку: наскільки ти стійкий до емоційних викликів? Читати далі »
Є імена, що звучать просто як звичне поєднання звуків. А є такі, за якими — тисячолітня історія, мандрівка мовами, царські двори та мистецькі майстерні. Олександра належить до других. Щоразу, коли я занурювався в матеріали з ономастики — науки про власні назви — мене дивувало, наскільки одне слово може нести стільки смислових шарів. Тож розкладімо все
Десять років — це перший справжній ювілей у житті дитини. Вже не малюк, ще не підліток. Людина з власними смаками, думками й улюбленими YouTubers. І саме тут починається головний біль більшості дорослих: що ж подарувати, щоб очі загорілися, а не ввічлива посмішка «дякую»? Я веду цей блог багато років, і за цей час через мене
Є імена, які існують у мові як щось само собою зрозуміле. Кажеш «Оксана» — і не замислюєшся, звідки це слово, що воно несе в собі. А між тим за ним стоїть кілька тисяч років мовної історії, греки з їхньою філософією гостинності, середньовічна Візантія і, врешті-решт, Україна, яка зробила це ім’я власним. Спробуємо розібратися по суті.
