Ой, привіт! Якщо ти це читаєш, то, мабуть, тебе цікавить ім’я Варвара. Ну, або твоя знайома так назвала доньку. Або ти сама Варвара. Чесно кажучи, коли я чую це ім’я, у мене завжди виникає стільки думок. От правда. Це не просто ім’я, це якийсь такий, знаєш, набір емоцій. Ммм, як сказати… Воно ніби… ну, таке… старовинне, щось із казок, але водночас дуже-дуже сучасне, живе. І знаєш, я про це думаю вже давно. Бо у мене в практиці було чимало Варвар. І от що цікаво… вони всі різні, але щось спільне в них все ж є. Ну, блін, зараз все розповім. Давай, заварюй собі каву, чи що ти там п’єш, і поїхали.
Походження імені: коли “чужинка” стає своєю
Ну що, з чого почнемо? Звісно, з походження. Це ж логічно, так? І отут починається найцікавіше. От чесно. Уявляєш, ім’я Варвара походить з давньогрецької мови. Це ж не якесь там слов’янське чи, ну, щось таке. Ні. Воно грецьке. І там, у греків, було слово “barbaros”.
Що це означає? Ем… ну, буквально — “іноземка”, “чужинка”. Або “та, що не говорить по-грецьки”. Так-то. Серйозно. Я навіть не знаю, як це пояснити. Це ж, по суті, така собі… насмішка чи що? Назвати людину “чужоземкою”. Але ж, блін, з часом усе змінилося. І от ця “варварка” стала нашою рідною, такою… ну, якою вона є.
Це ім’я, до речі, поширилося світом завдяки Римській імперії, а потім уже й через християнство. От цікаво, як воно, знаєш, подорожувало. З Греції в Рим, потім по Європі… А сьогодні воно популярне не тільки в нас. Я от недавно гуглив, ну, не те щоб спеціально, а так, випадково, і бачив, що і в Штатах, і в Іспанії, і навіть у Франції є Вари і Варвари. Звісно, не так, як у нас, але все ж.
А в нас воно теж, як сказати… то ставало дуже популярним, то якось зникало. Хвилями. Це як мода на одяг, чи що? Ну, не знаю. Може, я щось плутаю.
Що там із характером? Чесно — не все так просто
Добре, походження розібрали, хоч і трохи хаотично. Давай тепер про головне — про характер. Бо це ж саме те, що мене цікавить найбільше.
Так от. Ім’я Варвара — це, блін, просто бомба. У позитивному сенсі. Я навіть не знаю, як це описати, бо одразу в голові виникають образи. Упертість? Так. Самостійність? Однозначно. Це така, знаєш, внутрішня сила, яка іноді може бути схожа на такий собі… ну, танк. Вона йде до своєї мети і все. Хоч ти трісни.
Ось, наприклад, згадаю одну свою клієнтку. Ну, звісно, без імен і деталей. Але от вона… ех… така була Варвара. Вона як вирішила, що їй треба змінити роботу, так і зробила. Незважаючи на те, що чоловік, батьки, подруги — всі були проти. Мовляв, куди ти йдеш, там же нестабільно. А вона… ну, ти ж розумієш, правда? Вона просто взяла і зробила. І все в неї вийшло. Оце я називаю “характер”.
До речі, згадав смішне. Це не зовсім по темі, але ж… ми тут не лекцію читаємо. От якось я сиджу, розмовляю з цією Варварою, і вона мені каже: “Знаєте, я, мабуть, усе життя чула від батьків ‘Варю, не роби так’, а я робила”. І оце, блін, вся суть. Ну, може, не вся, але значна частина.
Я навіть не знаю, як це пояснити. Справді. Це ніби внутрішній бунт, але він не агресивний. Він просто є. Це така, знаєш, “своя правда”, яка ніколи не зрадиться.
Ну, що ще?
У дитинстві, як я бачив, Варвари — це такі собі “непосидючі діти”. Дуже допитливі, з великою фантазією. Люблять все робити самі, не люблять, коли їх контролюють. Ну, це ж логічно. Адже ця внутрішня сила проявляється ще змалку.
А от у дорослому віці… ммм… це вже така, знаєш, сформована особистість.
Сильні та слабкі сторони
Ну, от чесно, давайте без ідеальності. У всіх є свої плюси і мінуси.
Сильні сторони:
- Дуже відповідальні. Якщо взяла на себе зобов’язання, то доведе до кінця.
- Цілеспрямовані. Ніколи не відмовляться від своєї мети.
- Вірні. У дружбі, у стосунках — це надійні люди.
- Самостійні. Їм не потрібен хтось, щоб приймати рішення.
Слабкі сторони (куди ж без них?):
- Упертість. Іноді це, чесно, перетворюється на ослячу впертість.
- Можуть бути трохи замкненими. Не люблять показувати свої емоції.
- Їм важко визнавати свої помилки. Ну, це ж треба мати характер, щоб сказати “я був не правий”.
- Іноді здаються трохи холоднокровними, але це, швидше за все, маска.
Якщо ти носила або носиш ім’я Варвара, то, думаю, тобі знайомі ці пункти. Ну, хоча б частково.
Сумісність: з ким кава, а з ким — війна?
Ох, ця тема… сумісність. Ну, блін, як сказати. Це ж не аксіома, правда? Не можна сказати, що з Петром — 100% щастя, а з Іваном — 100% катастрофа. Усе дуже індивідуально. Але, якщо вже ми тут говоримо про ім’я, то є певні… ну, як це, тенденції. Може, я щось плутаю, але мені здається, що так.
Я, до речі, не впевнений, що це взагалі працює. Але, з іншого боку, чому б не подивитися? От у мене була одна знайома… ну, знову ж таки, Варвара. Вона була заміжня за Сергієм. Ну, блін, вони так сварилися, що аж стіни дрижали. І знову ж таки… інша Варвара і Сергій — ідеальна пара. Ну, не знаю.
Але є, так би мовити, “сприятливі” комбінації.
Найкраща сумісність:
- Чоловічі імена: Андрій, Артем, Сергій, Володимир. Це такі, знаєш, “тихі гавані”, які можуть врівноважити її характер. Або ж навпаки — схожі за характером, що дає їм змогу зрозуміти одне одного.
- Жіночі імена: Олена, Анна, Катерина, Світлана. Це ті, хто, можливо, не буде сперечатися з нею за кожну дрібницю.
Складнощі можливі з:
- Чоловічі імена: Іван, Віктор, Павло. Ну, тут, як правило, стикаються дві упертості. І це… ех… не завжди весело.
- Жіночі імена: Ірина, Тетяна, Ольга. Це такі, знаєш, “рівні”, і хто кого перетягне.
Іменини та святі покровителі
Ну, це вже така, знаєш, “обов’язкова” частина. Але теж цікава. Іменини Варвари святкують 17 грудня. Це так, щоб ти знав(ла) на майбутнє.
А хто ж покровителька? Свята великомучениця Варвара. От, блін, серйозно, це ж така історія… її батько, який, до речі, був язичником, так її любив, що навіть ув’язнив її у вежі, щоб ніхто не бачив її краси. А вона, уявіть собі, прийняла християнство. І коли батько про це дізнався… ну, далі сумна історія, але вона вистояла. І от ця історія, вона ж про що? Про упертість, про внутрішню силу, про відданість своїм ідеалам. Ну, як я і казав. Це не просто ім’я, це така собі… блін, доля.
А що подарувати на іменини? Ну, тут я не експерт, звісно. Але я думаю, що все, що підкреслить її індивідуальність. Не якусь там банальну вазочку, а щось таке… ну, щось, що покаже, що ти її знаєш. Або просто… ну, просто квіти. Бо кому вони не подобаються? Ну, не знаю.
Форми імені та нумерологія
Ага, переходимо до дрібниць. Хоча, вони не такі вже й дрібниці, правда?
Як можна назвати Варвару лагідно? Варя. Варочка. Варенька. Варюша. Ну, це таке, всі знають. А от за кордоном… там теж по-різному. Наприклад, у англійців це Barbara. У французів — Barbare. У німців — Barbara. От, бачиш, знову та сама “варварка”. Ха-ха.
А як щодо по батькові? Ну, тут уже як карта ляже. Варвара Миколаївна. Варвара Олександрівна. Звучить гарно. Серйозно.
Нумерологія: магія цифр?
Я не дуже вірю в це все, але… чому б і ні? Просто, щоб було.
Ім’я Варвара відповідає числу… ну, зараз підрахуємо.
В (3) + А (1) + Р (1) + В (3) + А (1) + Р (1) + А (1) = 11.
Ну, 11 — це майстер-число. Це, як кажуть, дуже сильна енергія. Потім його зводять до однієї цифри: 1+1=2.
Два — це що? Це про партнерство, про дипломатію, про… ну, про таке, знаєш, “співіснування”. Це ніби суперечить упертості Варвари, але, може, в цьому і є її суть? Зовні — танк, а всередині — прагнення до гармонії. Цікаво, правда? Ну, не знаю.
Чи, може, я щось плутаю? Ну, нехай.
Відомі Варвари з різних куточків світу
Ну, куди ж без цього? Щоб ти бачив(ла), що це не просто мої вигадки.
Якось я згадав про нашу українську Варвару. От чесно, мене це реально бісить. Ну, не ім’я, а те, що про неї мало хто знає. Варвара Каринська! Вона, блін, народилася в Харкові, а потім поїхала і стала… ну, хто вона? Художниця по костюмах. Вона, серйозно, отримала “Оскар” за костюми до фільму “Дівчата Зігфельда”. Уявляєш? І от чесно — не так багато людей про це знають. А це ж наша, блін.
Або от американська актриса Барбара Стрейзанд. Ну, тут уже без коментарів. Талант, голос… Ну, короче, ти сам(а) все знаєш.
Ну і ще Барбара Буш. Перша леді США. Теж сильна, вольова жінка.
От, бачиш. Скільки прикладів. А я ж не вигадую.
На завершення: кілька цікавих фактів і не тільки
От, здається, майже все. Але я ж ще обіцяв пару слів про цікавинки.
Наприклад, у деяких країнах ім’я Варвара вважається… ну, як би це… таким собі символом захисту. Кажуть, що воно оберігає від негараздів. Не знаю, чи правда це, але звучить гарно.
А ще… ну, це ж така… як сказати… не впевнений, але мені здається, що воно знову стає популярним. От прям відчуваю. Хоч я, звісно, і не статистичний відділ.
І от знаєш, я думаю, що Варвара — це не просто ім’я. Це, блін, ціла філософія. Це про те, як бути чужинкою, але стати своєю. Це про внутрішній бунт, який несе в собі гармонію. Ну, серйозно.
Та кому я це розповідаю…
Я, до речі, думаю, що кожна людина — це цілий всесвіт, і ім’я — лише його невеличка частина. Але ця частина дуже-дуже важлива.
“Ім’я — це не просто слово, яке ми чуємо. Це слово, яке ми відчуваємо”.
Я не знаю, хто це сказав, але мені здається, що це… ну, так і є. Бо ім’я — це наша перша ідентичність. Наш перший крок у світ. І воно, ну, блін, формує нас.
От якось так. Якось так, без ідеальності і з сумнівами, але від душі.
Дякую, що дочитав(ла) до кінця. Мені було… ну, приємно про це поговорити.
І якщо тобі сподобалося, поділися з друзями. Бо, ну, блін, чому б і ні?
Автор: S. Quill
Експертність у кожному слові.
Значення імені Валентина: Таємниці і сила жіночого серця
Значення імені Валерія: ім’я з характером чи характер від імені?
