— Та я не жадібний, просто економний! — знайомо звучить, так? А от у психології все не так просто. Хоч би як ми це не називали — «беру на чорний день», «не хочу бути дурником», «просто люблю речі» — іноді за цим ховається та сама жадібність, і вона, між іншим, може тихо псути стосунки, самооцінку […]

Колись давно мій товариш Артем, абсолютно спокійно, наче йшов по хліб, викликав “швидку”, коли у нього вдома вибухнув бойлер. Він стояв босий у воді, поруч — іскри, а він: “Алло, добрий вечір, тут трошки вибухнуло…”. Тоді я вперше подумав: а я б отак зберіг спокій? Чи почав би носитися, як білка на енергетиках? Саме для

Знаєте це відчуття, коли щось всередині кипить, але зовні ви посміхаєтесь? Або, навпаки, коли бах — і вже шкодуєш про сказане? Оце воно — стриманість. А чи є вона у вас? Коли терпіння — на межі У мене є друг — Сергій. Хороший хлопець, чесно. Але от на дорозі — капець. Хтось підрізав — усе,

Було в мене якось — подруга Сашка, така вся правильна, завжди з усмішкою, наче з реклами зубної пасти. А потім — бах! — і я розумію, що ми вже третій рік робимо все «як їй зручно». Вибираємо кав’ярню, коли вона може, їдемо у відпустку, де їй хочеться, і навіть говоримо про її проблеми. А мої

Колись моя знайома Оля сказала: “Та я просто соціальний інтроверт”. Я завис. Соціальний інтроверт? Як це? І ось уже третій день я гуглю, читаю, зависаю на форумах, щось тестую. І вирішив: ну його, краще я зроблю нормальний тест сам. Без “пафосу”, без заумних термінів. Прості речі — простою мовою. Бо ми всі часом не розуміємо