Значення імен

Знаєте, що я помітив? Є імена, які одразу викликають асоціації. От, скажімо, Іван – це щось таке рідне, просте, зрозуміле. Або там Дмитро – щось таке ґрунтовне, надійне. Але Всеволод… З ним все якось… інакше. От, чесно. Я щойно сів писати, і вже завис. Бо це ім’я, воно ніби таке, знаєте, монументальне, але водночас в […]

Слухайте, буває таке… от зустрічаєш людину, вона така, знаєте, спокійна, впевнена, але з якоюсь такою, блін, внутрішньою силою, і ти думаєш: «Вау, як це так?». І якось я помітив, що дуже часто, ну, майже завжди, так, люди з ім’ям Владислав мають якусь таку ауру. Не знаю, як це пояснити. От чесно. Це не про магію

Я тут собі якось сидів, пив каву, ну як завжди, і на очі мені трапився коментар, мовляв, а розкажіть про ім’я В’ячеслав. І я, знаєте, спочатку подумав: «Ну, В’ячеслав, Слава, що там такого? Зрозуміле ім’я». А потім почав копати глибше… і, чесно кажучи, аж трохи розгубився. Бо все не так однозначно, як здається. Я навіть

Слухай, от чесно, я тут сиджу, думаю… і дивуюсь. Скільки ми, блін, вкладаємо в звичайні імена. От ніби просто ж набір літер, правда? А потім… потім воно починає жити своїм життям. Я, як психолог, постійно стикаюсь з тим, що люди питають: «А що значить моє ім’я? А як воно на мене впливає?» І я, звісно,

Слухайте, знаєте, що я помітив? Є імена, які просто звучать якось… ну, буденно. А є такі, що відразу викликають асоціації. От, наприклад, Віталій. Чуєш «Віталій» і думаєш, ну, як мінімум, це точно не буде якийсь там тихенький і замкнутий інтроверт. Хоча, хто знає? Я, чесно кажучи, завжди дивувався, як це працює. Наче ім’я щось закладає,