🌸 Лада — значення та походження імені

Я вже багато років пишу про різні теми, часто копирсаюся в енциклопедіях, словниках, старовинних текстах. Імена людей – це завжди окрема історія. Буває, береш якесь ім’я, і воно тягне за собою цілий клубок питань. Ось із Ладою так і вийшло. Батьки нерідко питають про нього: звучить красиво, по-слов’янськи, але що за ним стоїть? Я вирішив розібратися раз і назавжди, без домислів, тільки те, що підтверджено джерелами.

Походження імені Лада

Лада – це справді давньослов’янське ім’я. Воно йде ще з часів, коли слов’яни говорили однією мовою, до того, як вона розпалася на окремі гілки.

Слово «лада» чи «ладо» часто трапляється в народних піснях, весільних приспівах. У східних і західних слов’ян його використовували як пестливе звертання до нареченої чи молодої дружини. Етнографи XIX–XX століть записували таке в Україні, Польщі, Чехії. Ось звідти й корені.

А як власне ім’я в документах Лада з’являється значно пізніше. Тільки коли в ХХ столітті почали відроджувати старі слов’янські імена. До того воно жило переважно в усній традиції.

Основне значення імені

Якщо зазирнути в етимологічні словники, то все досить просто. Корінь праслов’янський *ladъ* – це «порядок», «гармонія», «згода». А похідне «лада» означає «дівчина», «жінка», «дружина», іноді «мила» чи «кохана».

Серйозні дослідники, наприклад Олег Трубачов, якого цитує Behind the Name, прямо пишуть: значення – maiden, woman, wife. Тобто дівчина, жінка, дружина. Це найнадійніша версія, бо підтверджена порівнянням мов.

У староруських чи старопольських текстах «ладо» – це ніжне звертання до коханої. Звідси й теплі асоціації з ладом у парі.

Альтернативні версії походження

Є ще один варіант, який часто згадують. Лада може бути скороченням від Владислави чи Владиміри (жіночих форм). У слов’янських мовах таке звичайна справа: Влада, Ладочка, Лада.

Той самий Behind the Name зазначає, що Лада нерідко виступає як diminutive – зменшувальна форма саме від цих імен. В Україні теж трапляється, хоча зараз частіше її вживають самостійно.

Іноді люди пов’язують ім’я з міфічною богинею Ладою – нібито покровителькою кохання чи весни. Але тут обережно. Сучасні історики та фольклористи кажуть: свідчень про таку богиню дуже мало, більшість згадок – пізні, з XIX століття, і не надто надійні. Тож зв’язок із міфологією швидше пізніша інтерпретація, а не первинне походження.

Поширення імені

Ладу найчастіше зустрінеш у східних і західних слов’ян. Чехія, Словаччина, Польща, Україна – ось основні країни.

В Україні, якщо вірити спеціалізованим базам імен, Ладу носять приблизно 29 тисяч жінок. Це десь 0,2% від усіх. Найбільше в Києві, найменше – на заході, наприклад на Тернопільщині чи Закарпатті.

Популярність мала пік на початку двотисячних. У 2001-му його давали чи не найчастіше за останні роки. Потім трохи спало, але зараз знову потроху росте. Це частина загальної моди на слов’янські імена.

У 1990-ті – рідкісне.
На початку 2000-х – сплеск.
Останні 15 років – стабільно, але не масово.

За кордоном, серед діаспори, теж трапляється, але там воно екзотика.

Відомі носії імені

Світових суперзірок з ім’ям Лада небагато, але кілька цікавих постатей є.

Лада Лузіна – київська письменниця, справжнє ім’я Владислава Кучерова. Авторка «Київських відьом», театральна критикиня. В Україні її знають добре.
Оксана Лада – актриса з Івано-Франківська, що працює в США. Грала Ірину Пельцин у «Клані Сопрано».
Лада Козлікова – чеська велогонщиця, має нагороди з чемпіонатів.

Як бачите, ім’я частіше в творчих чи спортивних колах.

Як ім’я сприймається сьогодні

У нас в Україні Лада звучить м’яко, по-домашньому, з легким відтінком старовини. Багато хто думає про гармонію чи слов’янські корені. Хоча давніх історичних носіїв майже не зафіксовано.

Буває, жартують через автомобілі «Лада», особливо старшого покоління. Але загалом це нейтрально, іноді з іронією. Ім’я не з найпоширеніших, тож якщо обрати його для дитини – буде оригінально.

Висновок

Отже, Лада – ім’я з теплим слов’янським корінням. Воно пов’язане з поняттями згоди, гармонії, ніжності до коханої людини. Історично глибокого вжитку не мало, але в усній традиції жило довго. Сьогодні потроху повертається. Якщо ви вагаєтеся, чи дати доньці таке ім’я – воно мелодійне й несе приємні, перевірені асоціації.