Жіночі імена

Я провів чимало годин у бібліотечних архівах і лінгвістичних словниках — і кожного разу, коли натрапляв на ім’я Меланія, воно давало несподіваний результат. Ім’я, що дослівно означає «темряву» або «чорноту», протягом п’ятнадцяти з лишком століть зберігало не лише свою форму, але й дивну популярність у культурах, де темрява традиційно не є позитивним символом. Це вже […]

Імена — це не просто слова. Це маленькі архіви культур, мов і цивілізацій, які дожили до наших днів. І ім’я Майя — один із найцікавіших прикладів такого архіву. Воно звучить просто, навіть легко, але варто копнути трохи глибше — і виявляється, що за ним стоять тисячоліття грецької, римської й індійської традиції. Я провів чимало часу,

Коли я вперше натрапив на документи про ім’я Матильда — а було це в архіві під час роботи над матеріалом про середньовічні жіночі імена Європи — мене вразила одна деталь. Ім’я, яке сьогодні асоціюється із чимось вишуканим і ретро, насправді несе в собі значення зовсім іншого ґатунку. Не ніжність, не красу. Силу в бою. Саме

Кілька років тому я натрапив на цікавий збіг: в одній і тій самій архівній справі Пенсильванського університету значилися двоє — Марта Тарнавська, українська поетеса-емігрантка, і Марта Вашингтон, перша леді США, чий портрет висів у коридорі бібліотеки. Різні епохи, різні континенти — а ім’я те саме. Мене зацікавило: що об’єднує цих жінок, крім звуку? Відповідь виявилася

Якщо є ім’я, яке однаково природно звучить і в маленькому карпатському селі, і в залі Ватикану, і на вулицях Буенос-Айреса — це Марія. Йому понад дві тисячі років задокументованої історії, і воно досі у топі найпопулярніших жіночих імен в Україні. Чому? І що воно насправді означає? Давайте розберемось без містики та астрології — тільки факти,