Розважальні тести

Кілька місяців тому я сидів на нараді і спостерігав, як колега намагається щось пояснити, а всі навколо дивляться в телефони. Нікого не звільнили, ніхто нічого не порушив. Просто — ніхто не помітив. Або помітив, але не відреагував. Я теж не відреагував. І мені потім було незручно — не перед колегою, а перед собою. Ось звідки,

Якось один мій знайомий — йому тоді було під сорок — розповідав, як посварився з дружиною через те, що вона «дорікнула йому, наче підліткові». Він образився. А потім замовк і додав: «Знаєш, вона, мабуть, мала рацію». Ось це — і є те, про що цей тест. Не про цифру у паспорті. А про те, як

Ось чесне питання, яке рідко хто ставить собі вголос: а чи вмію я взагалі любити? Не «чи закохувався», не «чи бував у стосунках» — а саме любити. Активно, по-дорослому, без умов і торгів. Я натрапив на цю тему через книжку Еріка Фромма — ту саму, «Мистецтво любити», 1956 рік. І мене зачепило одне його спостереження:

Знаєте, що мене завжди вражало в роботі з профорієнтацією? Скільки людей — і підлітків, і дорослих — обирають напрям просто тому, що «так склалось». Мама порадила. Друг пішов туди ж. Або просто — прохідний бал підійшов. А потім людина сидить на не улюбленій роботі й думає: ну от, мабуть, так і треба. Gallup кілька років

Є одна річ, яка мене завжди дивувала в розмовах про тривогу. Люди описують її як щось очевидне — «ну я ж відчуваю, що тривожуся». Але насправді більшість із нас навіть не здогадується, наскільки глибоко це сидить. Я особисто зустрічав людей, які роками вважали себе «просто трохи нервовими» — аж поки не побачили свій бал у