Розважальні тести

Був у моїй практиці випадок: талановитий хлопець, блискучий аналітик, буквально «впадав у кому», коли треба було презентувати звіт. Він називав себе невиправним інтровертом. Його проблема була не в характері, а в тому, як він «пережовував» свої помилки всередині власної голови. Ми звикли клеїти на себе ярлики. «Я сором’язливий», — кажемо ми, ніби це група крові,

Ви колись замислювалися, чому після догани від боса один колега йде пити каву з думкою «ну, буває», а інший закривається в туалеті, прокручуючи сценарій свого звільнення та подальшого життя під мостом? Річ не в товстошкірості. Річ у тому, що ми називаємо пояснювальним стилем. Це такий собі внутрішній перекладач, який з народження тлумачить нам реальність. Ми

Буває таке: заходиш у магазин і раптом завмираєш біля полиці з яскраво-жовтими горнятками, хоча все життя обожнював стриманий сірий. Або раптом починаєш дратуватися від синьої сорочки, яка раніше заспокоювала. Це не просто дивацтва настрою. Наша підсвідомість значно спритніша за логіку — вона реагує на світлові хвилі ще до того, як ми встигаємо подумати «мені це

Знаєте, іноді ловиш себе на думці: а наскільки я взагалі відчуваю себе «жіночною» в сьогоднішньому світі? Не про ідеальну картинку з Pinterest і не про те, що пишуть у журналах. Просто — про те, що справді живе всередині тебе щодня. Саме для таких моментів я і підготував цей тест. Він підійде і школяркам, які тільки

Пам’ятаю, як одна знайома — розумна, цілком раціональна людина, далека від будь-якої езотерики — якось написала мені о першій ночі: «Слухай, я щойно подивилась на свою матрицю і мені аж моторошно стало. Там все про мене». Я тоді ще посміхнувся. А потім сам порахував свою — і замовчав хвилин на двадцять. Не тому що там