Слухай, ну от чесно. Я сиджу, п’ю вже третю каву, і думаю. Думаю про імена. Я от, як психолог, за своє життя стільки всього бачив, стільки історій чув… І знаєш, є щось таке в іменах, щось… глибинне. Ми ж не просто так називаємо когось там Сашею чи Олею. Ми ніби, ну, знаєш, даємо людині такий собі, е-е, код. І він, чорт забирай, працює. Не знаю, як це пояснити, але так. Це така собі перша візитівка, яка, по суті, може розповісти про людину більше, ніж вона сама. Ти ж сам знаєш. Чуєш якесь ім’я, і у тебе одразу, ну, якісь асоціації в голові з’являються. А ще, я тобі скажу, це, блін, якось… формує очікування. А потім дивуєшся, коли людина виявляється зовсім іншою.
Ось, наприклад. Нещодавно мені написала дівчина. Каже, її звуть Ванесса. І вона, ну, просто в розпачі. Розповідає, що всі ці “описи імен” в інтернеті, що їх там мільйон, кажуть, що Ванесса – це така вся ніжна, романтична, крихка. А вона каже: “Я ніяка не крихка. Я, блін, як танк, який, ну, я не знаю, просто пре вперед, не дивлячись ні на що!”. І мене це так зачепило. Я так подумав: “Вау”. Справді. Може, ми якось, ну, занадто спрощуємо? Може, це ім’я набагато складніше, ніж здається? І я вирішив розібратися. Тому сьогодні ми з тобою про це поговоримо. Це буде така, знаєш, розмова за кавою. Про **значення імені Ванесса**.
Звідки ця Ванесса взялася? Ну, звідки ноги ростуть?
Тут, блін, найцікавіше, чесно. Я коли дізнався, у мене аж брови піднялися. Зазвичай, як буває? Або грецьке, або латинське, або ще щось там, древнє, як світ. А з Ванессою — ні. Вона, ну, можна сказати, “свіжа”. Її, блін, вигадав ірландський письменник Джонатан Свіфт. Ага, той самий, “Мандри Гуллівера” і все таке. Прикинь, у 1713 році. Він закохався в дівчину на ім’я Естер Ваномрі. І він, ну, такий романтик, поєднав першу частину її прізвища (Van) і зменшувальну форму її імені (Ester). Ну, Vane-Ester. Ванесса. Отак от, без жодних там давньогрецьких коренів. Просто чиста романтика, що перетворилася на ім’я. І, блін, прижилася! Це ж диво, чи не так? І з того часу воно почало гуляти світом, захопило Британію, потім США, Європу. Так що, коли чуєш це ім’я, пам’ятай: це ім’я, народжене з любові. Така, знаєш, красива і трохи, ну, не знаю, таємнича історія. Ось таке **походження імені Ванесса**. Несподівано, еге ж?
І що, блін, воно означає?
Ну, якщо бути чесним, то якогось прямого, буквального перекладу, ну, немає. Я ж казав, це “винахід” Свіфта. Але, знаєш, усе не так просто. Існує версія, що це ім’я якось пов’язане з метеликами. З метеликами, Карл! Є такий рід метеликів, Vanessa atalanta. Це, блін, красиво. Дуже красиво. І, знаєш, у цьому є якась логіка. Метелик — це ж, ну, не знаю… перетворення, легкість, краса, що народжується з гусені. Розумієш? Тобто, в цьому імені вже закладена якась така… гнучкість, здатність змінюватися, щось набагато більше, ніж просто “ніжна дівчина”. Це ім’я, яке несе в собі потенціал. Таке, знаєш, “послання” до світу: “Я можу бути різною”. І це, блін, дуже сильно. Як, мені здається, і та сама дівчина, що мені писала.
А як у неї з характером? От з цим “танком”.
Ох, характер… це моє улюблене. Завжди кажу, що характер — це не вирок, а, ну, такий собі… стартовий набір. А що ти з ним зробиш — твоя історія. От Ванессам, здається, видали такий цікавий набір. Я б сказав, у дитинстві це часто такі, знаєш, “чомучки”, з такими очима, повними цікавості. Вони можуть здаватися трохи замкнутими, але тільки тому, що їм не все цікаво. А якщо їх щось зачепило, вони будуть копати до суті, до кінця. Вже тоді видно, що ця дівчинка — не просто “лялечка”.
А доросла Ванесса? Ох, це вже ціла епопея. Я бачу це так: дуже сильна особистість, яка свою вразливість, ну, вона її, блін, приховує. Приховує за такою… “маскою” незалежності. Ці жінки, знаєш, вони дуже цілеспрямовані. Якщо вони щось вирішили, вони це зроблять. Хай там що. Можливо, це і є той “танк”, про який мені говорили. Вони не звикли здаватися. У роботі — перфекціоністки, у коханні — пристрасні, але й вимогливі. І це не тому, що вони “зажерлися”, а тому, що вони віддаються повністю, до кінця. І очікують того ж. І, до речі, у них дуже розвинене почуття справедливості. Ну, не знаю, як ти, але я бачу це так. Можливо, трохи помиляюсь, але відчуваю, що так. Тому що, ну, як інакше пояснити цю суміш з “метелика” і “танка”?
Я, до речі, ще подумав про її сильні та слабкі сторони. Знаєш, щоб було зрозуміліше, про що я. От дивись, що в мене вийшло:
- Сильні сторони: цілеспрямованість (це, блін, на першому місці), креативність (вона, ну, вона завжди знайде нестандартне рішення), емпатія (вона відчуває інших, просто не завжди показує це), відданість (якщо вона твоя, то вона твоя), рішучість.
- Слабкі сторони: надмірна вимогливість (до себе в першу чергу, а потім і до інших), схильність до перепадів настрою (ну, а хто без цього, правда?), упертість (іноді це добре, але іноді…).
Якщо ти, Ванесса, читаєш це, то, ну, я впевнений, що тобі знайомо це відчуття. Цей внутрішній, блін, конфлікт між бажанням бути ніжною і потребою бути сильною. І це, як на мене, найважливіше. Це і є твоя фішка, твоя суперсила. І не бійся цього.
А як там з хлопцями? Ну, сумісність.
Ой, тут… тут, звісно, я не можу гарантувати, бо, ну, я ж не Бог. Але, з мого досвіду, можу сказати, що деякі імена, ну, просто, знаєш, якось “гармонійніше” звучать разом. Це як музика. От дивись, у Ванесси, з її, ну, таким “характерним” характером, добре було б мати поряд когось, хто може її трохи заземлити. Або, навпаки, когось, хто буде таким же “полум’ям”, як і вона. Важко. Але є деякі такі собі, припущення. Я їх для тебе в табличку закинув, щоб було зручніше. Табличка – це завжди добре.
| Найкраща сумісність | Складна сумісність |
|---|---|
| Олександр, Іван, Максим, Дмитро | Артем, Віктор, Роман, Сергій |
Чому так? Ну, я думаю, що перші — це такі, знаєш, “фундаментальні” імена. Вони дають Ванессі відчуття стабільності, якого їй, може, трохи не вистачає. А другі… З ними може бути, ну, занадто багато “вогню”. Два сильні характери, і… може бути, блін, вибух. Хоча, хто знає? Кохання — воно таке. Воно всі правила просто ламає. І це ж прекрасно.
Іменини, святі, все таке…
Тут, знаєш, невеличка проблема. Ну, як проблема. Особливість. Через те, що ім’я не стародавнє, його в православних чи католицьких святцях немає. Немає і все. Але… щоб не залишати людину без свята, часто іменини святкують у день, ну, якоїсь схожої святої. Наприклад, святої Євангелії або Валени. Тому, якщо ти Ванесса і хочеш святкувати іменини, то можеш обрати, наприклад, 28 квітня. А можеш і не морочитися, а просто святкувати день народження. Це ж, по суті, і є твій головний день.
Форми імені. Пестливі.
Саме ім’я Ванесса, воно вже звучить, ну, так… ніжно. Але ж ми, українці, любимо все “скорочувати” і “зменшувати”. Тому можна почути і Ванессочку, і Вану, і Несю. Це вже як тобі зручніше, знаєш. Іноземні варіанти? Ну, це ім’я є, по суті, в багатьох мовах: англійській, французькій, німецькій. Звучить всюди приблизно однаково, тільки акцент різний. Ну, це як з кавою. Вона всюди кава, але смак різний. І до речі, як ім’я звучить із по батькові… Ванесса Іванівна, Ванесса Сергіївна… Це звучить, ну, дуже так… сильно. Поважно. І це, як на мене, теж важливо. Бо як тебе називають, так до тебе і ставляться.
Що там з нумерологією?
Нумерологія — це, блін, трохи містика. Але ми ж не проти, правда? У нумерології кожна літера має своє число. Якщо все підрахувати, то число імені Ванесса — це… четвірка. Ну, блін, знову цікаво. Що таке четвірка? Це число стабільності, порядку, праці. Це про те, щоб будувати, створювати. Це не про “політ у хмарах”, а про конкретні дії. І от знову цей внутрішній конфлікт. Метелик і стабільність. Краса і праця. Це, як на мене, і робить Ванессу такою… такою, яка вона є. Цей внутрішній “двигун”, ця суперечність. І це, чесно, круто. Це її фішка.
Відомі Ванесси. Бо так треба.
Я тут згадав, до речі, одного клієнта. Давненько це було. Він був такий… ну, нещасний, знаєш. Кажу йому: “А ти хоч знаєш, що твоє ім’я означає?”. А він такий: “Ніколи не думав”. І це мене так вразило. Тому я вважаю, що про імена треба говорити. І про відомих людей з цим іменем теж. Бо це, блін, надихає.
- Ванесса Вільямс — американська співачка, акторка, перша афроамериканка, яка стала “Міс Америка”. Ну, це просто, блін, уособлення сили й краси.
- Ванесса Редґрейв — британська акторка, легенда. Жінка, яка вміє все. Ще одне підтвердження, що Ванесси — це, ну, жінки з характером.
- Ванесса Мей — всесвітньо відома скрипалька-віртуоз. Вона, ну, вона просто унікальна. Зробила класику, ну, популярною. Оце, блін, талант.
Кілька цікавих фактів, просто щоб було.
Так, ще трошки. Я десь читав, що в Україні це ім’я було рідкісним. У нас же більше своїх, рідних імен. А от у США чи Британії — там так, там воно дуже популярне. І це, як на мене, добре. Це свідчить про те, що ми стаємо більш відкритими. А ще, знаєш, що я помітив? Ім’я Ванесса, воно таке, що його неможливо “сховати”. Воно звучить дзвінко. І воно, ну, ніби змушує свою носійку бути особистістю, виділятися. Ну, ти ж розумієш. Це ім’я не для тих, хто хоче сидіти в тіні. Воно для тих, хто хоче, щоб його почули. І це… це, я думаю, найважливіше. Просто бути собою. Без компромісів.
Наостанок, знаєш, я згадав одну цитату. Вона мені дуже подобається.
“Ім’я — це не просто слово. Це музика, яку хтось співає для нас все життя”.
Мені здається, для Ванесси ця музика — це щось, ну… щось між симфонією і рок-н-ролом. Тому що вона і гармонійна, і водночас — дика, вільна. Ну, як той метелик, що Свіфт, блін, вигадав. І це, блін, чудово.
А тобі, мій друже, я хочу побажати, щоб твоє ім’я, яке б воно не було, завжди було для тебе джерелом сили й натхнення. Бо, ну, справді, ми ж самі творимо свою історію, правда?
Ну, якщо тобі зайшло, поділися. Я, чесно кажучи, дуже старався, щоб це було по-справжньому. Щоб більше людей задумалися, що ім’я — це не просто так.
Автор: S. Quill
Віолетта: значення імені, характер і таємниці
